Інтернет-семінар для учителів перших класів - Форум
Вітаю Вас Гість | RSS Субота, 21.01.2017, 15:16 Головна | Реєстрація | Вхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Інтернет-семінари » Інтернет-семінар для вчителів 1-их класів » Інтернет-семінар для учителів перших класів
Інтернет-семінар для учителів перших класів
kristinaДата: Середа, 31.10.2012, 15:40 | Повідомлення # 1
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 344
Репутація: 100
Статус: Offline
Орієнтовний перелік тем для обговорення:

1. Забезпечення рухового режиму школяра (рухова активність учнів початкових класів на перервах, проведення розминок та фізкультхвилинок на уроках).
2. Психологічний супровід переходу на новий Державний стандарт початкової загальної освіти.
3. Застосування інноваційних методик та інформаційно-комунікаційних засобів у навчально-виховному процесі початкової школи.
4. Методика та особливості роботи за новими підручниками.
5. Формування у молодших школярів позитивних мотивів учіння.
6. Формування ключових компетентностей учнів (особливу увагу приділити формуванню таких ключових компетентностей як уміння вчитися та здоров’язбережувальної).
7. Особливості проведення уроків у першому класі.
8. Оптимальне поєднання навчальної та ігрової діяльності першокласника.
9. Використання дидактичних ігор в навчально-виховному процесі у 1 класі.
10. Сюжетно-рольова гра як засіб розвитку першокласника.
11. Формування навичок каліграфічного письма у дітей 6-річного віку.
12. Сучасні підходи до формування предметної математичної компетентності учнів 6-річного віку.
13. Проведення дослідів та експериментів на уроках природознавства.
14. Використання проектної технології на уроках природознавства у першому класі.
15. Створення позитивного емоційного клімату та формування стійкого інтересу до занять фізичною культурою.
16. Освіта на основі набуття життєвих навичок – головний підхід до викладання предмета «Основи здоров’я».
17. Гармонійне поєднання різноманітних видів діяльності й видів мистецтва у структурі уроку образотворчого мистецтва.

Просимо вносити свої пропозиції та додавати матеріали для обговорення у цій темі.
 
kristinaДата: Середа, 31.10.2012, 15:45 | Повідомлення # 2
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 344
Репутація: 100
Статус: Offline
Теми модерує Бандура Г.М.
 
russДата: Понеділок, 05.11.2012, 13:38 | Повідомлення # 3
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
собливості проведення уроків читання. Організація первинного читання

1. Вирішальну роль у читанні відіграють зорові відчуття: оптичний образ слова викликає відповідну звукову реалізацію. На швидкість здійснення зв'язку буква — звук впливає перш за все ступінь знайомства учнів з буквами (1 клас, початок 2 класу). Зазначене впливає на розвиток техніки чигання (спосіб читання, правильність, швидкість).
Упізнавання сигналів (написане чи надруковане слово) здійснюється на основі знайомства з графічними образами слів, що накопичуються в пам'яті учнів. Накопичення цих образів — важливе завдання уроків читання. Для вирішення означеного завдання вкрай необхідне читання у великій кількості. Отже, на кожному уроці учні мають неодноразово звертатись до тексту, перечитувати його, знаходити відповіді на поставлені запитання. виділяти структурні частини, елементи тексту для характеристики вчинків дійових осіб і зачитувати відповідні частини тексту.
Збільшенню практики читання сприяє цілеспрямоване позакласне читання. Тому треба ґрунтовно продумувати методику і зміст уроків позакласного читання, робити спеціальний добір текстів для окремих учнів чи групи, враховуючи їх мовленнєвий розвиток.

2. Процес читання нерідко утруднюється недостатнім розвитком активного словника учнів. Слухо-моторна реалізація сигналу (озвучення) затримується впізнаванням слова. Цей процес відбувається скоріше, якщо слово учень знає, вживав його. Отже, треба дбати про збагачення активною словника учнів (слів, які вони вживають у своєму мовленні).
Розширення й збагачення активного словника відбувається не тільки під час говоріння, але й під час слухання теж накопичуються мовленнєві зразки (словникові, вимовні, структурно-граматичні). Тому доцільно на кожному уроці проводити слухання — розповідь учителя, читання текстів, прослуховування грамзаписів; відповідно добирати матеріал для слухання залежно від словникового складу та змісту навчальної статті.

3. Важливо постійно проводити словникову роботу (працювати над значенням слів). Одним з її видів є «тлумачне» читання (див. далі). Ознайомлення учнів із значенням слів важливе для розвитку навички слововживання: учень вживає слово в мовленні, якщо знає його значення.

4. Озвучення графічного зразка слова відбувається успішніше в процесі читання, якщо учні самостійно співвідносять те, що вони бачать, з тим, як воно має звучати. Тому новий текст перший раз має читати сам учень, так значно більше учнів охоплюється індивідуальним читанням. Практика навчання свідчить, що школярі, як правило, позбавлені такої можливості в первинному читанні. Вчитель перший раз читає текст сам, на це орієнтують і методичні посібники. Далі діти читають за почутим, відбувається підміна безпосереднього зорового сприймання учнем тексту слуховим, відпадає практика впізнавання слів. Це шкідливо впливає на розвиток техніки читання. Якщо перший раз текст читає учень, то значною мірою збільшується практика впізнавання графічних сигналів, розвивається смислова здогадка. Отже, рекомендуємо наступну методику первинного читання:
— Читання тексту учнями класу мовчки, відповіді на запитання (1-2 — ставимо і записуємо на дошці до початку читання, щоб воно не було механічним; дітям важко тримати в пам'яті запитання).
— Чигання тексту учнями класу разом напівголоса або пошепки, хором — у слабшому класі, відповіді на запитання (1-2 — ставимо і записуємо на дошці до початку читання, щоб воно не було механічним).
— Зразкове в орфоепічному і виразне читання тексту вчителем за опрацьованою партитурою — як підсумок всієї самостійної роботи учнів по «впізнаванню» нового тексту.
Вчитель Великохутірської ЗОШ
Новак Л.В.
 
kristinaДата: Понеділок, 05.11.2012, 21:10 | Повідомлення # 4
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 344
Репутація: 100
Статус: Offline
Тетяна Кондратюк Рецюківський НВК"зошІ-ІІст.днз" вчитель початкових класів .Використання дидактичних ігор. Головний зміст дидактичних ігор на уроках полягає у тому, що дітям пропонується виконати задачу, яка складається дорослими у певній цікавій ігровій формі. Головна мета - допомогти сформувати пізнавальну активність дитини. Гра при цьому виступає не тільки як засіб закріплення знань, але як і одна з форм навчання. На відміну від усіх інших типів ігор дидактична гра має свою структуру: зміст, дидактичну задачу, правила та ігрові дії. Звідси можна побачити, що ігри з правилами беруть свій початок із сюжетно-рольових ігор. Існують різноманітні види дидактичних ігор: ігри з предметами, настільні ігри, словесні ігри та інші . Крім нового елемента гри (задачі), ще виділяють інші новоутворення: мотив дидактичних ігор починає все більше орієнтуватися не на процес гри, а на її результати.
 
kristinaДата: Понеділок, 05.11.2012, 21:11 | Повідомлення # 5
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 344
Репутація: 100
Статус: Offline
Ткаля Г.М.,
вчитель початкових класів
Бирлівської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Долучаючись до обговорення ряду питань в ході інтернет-семінару для вчителів перших класів, хотілося б прокоментувати проблему формування навичок каліграфічного письма у дітей 6-річного віку, адже навчання першокласників мови розпочинається з навчання грамоти, мета якого — виробити у дітей навички читання й письма, розвинути усне та писемне мовлення школярів в єдності з розвитком їхнього мовлення.
Процес навчання дітей письму в букварний період має ґрунтуватися на міцних науково-методичних та психологічних знаннях учителя, оскільки від того, який рівень сформованості навичок письма в молодших школярів залежить ефективність здійснення мовної освіти учнів у середній та старшій загальноосвітній школі.
Усі загальноосвітні навчальні заклади, в тому числі і початкові школи (державні, приватні, альтернативні навчальні заклади) мають забезпечити виконання державного стандарту в галузі мовної освіти молодих школярів, оскільки їх мовні знання є базовими для навчання в середній загальноосвітній школі загалом, та вивчення мови зокрема.
Тому важливими є умови навчання каліграфічного письма, а саме:
- особистий приклад вчителя;
- раціональне використання кожної сторінки зошита;
- класне приміщення повинно добре освітлюватися;
- шкільні меблі відповідати зросту учнів;
- правильне сидіння учня за партою;
- уміння вчителя організувати процес навчання письма з урахуванням усіх особливостей;
- висока методична майстерність вчителя.
Навчання каліграфічного письма в початковій школі проводиться за такими методами: лінійним, тактовим, аналітико-синтетичним або генетичним, копіювальним.
Таким чином, застосування того чи іншого методу навчання каліграфії в різних класах ще не вичерпує всіх питань у навчанні правильного каліграфічного письма. Особисті навички в письмі вчителя, наочний показ ним правильного написання літер, слів та речень, зацікавленість дітей заняттям, повсякденний і систематичний контроль учителя за виконанням учнями всіх правил каліграфічного письма – основні фактори у виробленні учнями навичок правильно писати.
 
natali73Дата: Середа, 07.11.2012, 11:48 | Повідомлення # 6
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Петлюшенко Наталія Іванівна,
вчитель початкових класів Білоусівського НВК «ЗОШ І-ІІІст. – ліцей

ЗМІЦНЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Державний стандарт початкової загальної освіти ґрунтується на засадах гуманізму. Першочерговим завданням гуманізації освітньо-виховного процесу є зміцнення психологічного здоров'я дітей, створення умов, необхідних для їх самоактуалізації. Вирішити це завдання можна лише в співпраці педагога і батьків, що мають високу психологічну культуру.
Вважаю, що одним із головних завдань вчителя початкової школи є формування у першокласників характеристик психологічно здорової особистості. Тому, будую свою роботу з урахуванням таких яскравих вікових особливостей першокласника, як егоцентризм, переважно кінестетична орієнтація, емоційність, рухливість, потреба у грі, конкретно-образне мислення, спонтанність.
У своїй роботі використовую такі види роботи:емоційні привітання,
психогімнастику (психологічне розвантаження),імпровізації,релаксаційні паузи,ігри за правилами: вербальні, рухливі, сюжетно - рольові, ігри - медитації, читання художніх творів,бесіди,розповіді дітей,вільне і тематичне малювання, казкотерапію.
З метою збереження і зміцнення психологічного здоров’я дітей, організовую навчально-виховний процес так, щоб завжди був присутнім психологічний комфорт при спілкуванні учень – учитель, намагаюсь постійно забезпечувати позитивний емоційний настрій.
Проблема психологічного здоров’я не може обходити стороною жодного педагога і жодних батьків. Важливим для здоров'я дитини є психологічний клімат родини. Він суттєво впливає на дитину, спричиняє стан комфорту або ж дискомфорту. Батьки закладають підвалини майбутнього своєї дитини. Це потребує часу, старань, любові, сімейної злагоди, економічних статків. Але найголовнішим є світла і щира любов до дитини. Тому регулярно запрошую батьків до співпраці. Вони беруть участь у бесідах за круглим столом, диспутах,батьківських зборах,лекторіях. Відвідують консультації у психолога і педагога «Якщо виникло запитання…»,є постійними помічниками у проведенні виховних заходів, концертів, свят.
 
ОксанаДата: Середа, 07.11.2012, 16:02 | Повідомлення # 7
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 1
Репутація: 4
Статус: Offline
Ткаченко Варвара Григорівна,
вчитель початкових класів Драбово - Пристанційної загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів

СЮЖЕТНО-РОЛЬОВА ГРА ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПЕРШОКЛАСНИКА

Гра - це велике світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ.
В.О. Сухомлинський
Сюжетно - рольова гра посідає особливе місце в житті дитини, оскільки придумується ними самими і є невід'ємним атрибутом дитинства. В ній дитина відтворює різні події, за якими вона спостерігає, про які їй читають або розповідають дорослі.
Для того щоб збагатити зміст дитячих ігор, слід ознайомити дітей з роботою працівників різних професій, показати їхню користь та відповідальне ставлення до праці, а також вдячність інших людей за добре зроблену ними справу. «У БІБЛІОТЕЦІ»
Мета: ознайомити дітей з професією бібліотекаря; формувати уміння вести діалог, правильно використовувати слова; активізувати слова привітання і ввічливості; виховувати бережливе ставлення до навчальної книги (підручників) та художньої літератури, прищеплювати інтерес до читання.
Обладнання: комп'ютер, проектор, екран, книги, картотека та формуляри для кожного учня.
I.Підготовчий етап
1.Екскурсія до шкільної бібліотеки. Знайомство із приміщенням бібліотеки
2.Бесіда за малюнком на моніторі:
-Діти, ми відвідали шкільну бібліотеку. Подивіться на цей малюнок. Що ви бачите? (Діти прийшли до бібліотеки).
-Про що на вашу думку розмовляє хлопчик із бібліотекарем? (Відповіді дітей;
-Давайте спробуємо озвучити малюнок. Пригадайте вашу екскурсію до бібліотеки. Хто вас зустрічав? Як слід звертатись до бібліотекаря? Як потрібно поводились, залишаючи бібліотеку?
3.Організація виставки «хворих» книжок.
-Які «ліки» необхідно мати, щоб надати першу допомогу <хворій» книзі?
4.Словникова робота:
- бібліотека;
- бібліотека - читальня;
- картотека;
- формуляр;
- стилаж;
- читач;
- довідкова література;
II.Основний етап
Хід гри
1.Розподіл ролей : бібліотекар, читач.
2.Ігрові ситуації
Ситуація 1.
Читач прийшов до бібліотеки, щоб обрати книгу для читання.
Ситуація 2.
Учень прийшов до бібліотеки, щоб повернути книжку, в якій менша сестричка вирвала сторінку.
Ситуація 3.
Учень пообіцяв принести книжку у певний день, але не встиг її дочитати.
Ситуація 4.
У бібліотеці учениця узяла подивитися журнал та побачила, що там вирвано декілька сторінок. Ситуація 5.
Розкажи своєму однокласнику про книжку, яку ти прочитав і яка тобі дуже сподобалась. Порадь йому прочитати цю книжку.
III. Завершальний етап
1.Висновки:
-у бібліотеці не можна: шуміти, сміятися, голосно розмовляти;
-у бібліотеці можна: читати книги, журнали;
-повертати книгу слід вчасно (протягом 10 днів);
-обережно поводитися з книгою.

2.Відзначення найкращого бібліотекаря та читача.
3.Підсумки гри.
-Є народна мудрість «Книга — ключ до знань». Для того щоб багато знати, потрібно
багато читати, відвідувати бібліотеку. Ви всі є читачами шкільної бібліотеки. Отже,
пропоную скласти обіцянку читача.
Обіцянка юного читача
•Цінувати книгу - джерело знань.
•Намагатися завжди і в усьому бути схожими на кращих героїв книг.
•Все життя не розлучатися з дорогим другом - книгою.
•Берегти книги, обережно з ними поводитись.
•Бути актив ним читачем.
 
kristinaДата: П`ятниця, 09.11.2012, 12:06 | Повідомлення # 8
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 344
Репутація: 100
Статус: Offline
Висловлюємо подяку за участь у інтернет-семінарі, проте якщо у когось з'являться нові ідеї або доповнення, залишайте їх, будь ласка, у цій темі.
 
kristinaДата: П`ятниця, 09.11.2012, 14:19 | Повідомлення # 9
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 344
Репутація: 100
Статус: Offline
Вавілова Л.М. вчитель початкових класів Степанівської ЗОШ І-ІІ ст.
Формування у молодших школярів позитивних мотивів учіння

Мотив є формою прояву потреби людини (мотив фр. - спонукальна причина, привід до дії). Це - спонукання до діяльності, відповідь на те, заради чого вона відбувається.
Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. Мотиви, які безпосередньо не пов’язані з діяльністю, але впливають на її успішність, є зовнішніми. До них, наприклад, можна віднести:
позитивне ставлення дитини до школи;
допитливість;
довіру до вчителя;
прагнення бути дорослим;
прагнення мати шкільні речі тощо.
Внутрішні мотиви пов’язані безпосередньо із самим процесом учіння, його результатами.
Внутрішня мотивація учіння в молодших школярів нестійка, інтерес виявляється переважно до результату. Вольові зусилля до подолання інтелектуальних труднощів, наполегливість у досягненні навчальної мети молодші учні виявляють залежно від ситуації: цікаве завдання, змагальність, підтримка дорослих, товариша тощо.
„Навчання по-різному впливає на розумовий розвиток залежно від того, наскільки успішно воно виховує в учнів повноцінні мотиви учіння. Дослідні дані свідчать, що структура навчальної діяльності, адекватна цілям навчання, є фактором формування в учнів не лише систем операцій і знань, а й навчальних, пізнавальних інтересів, бажання вчитися, допитливості, любові до книги, прагнення до самоосвіти” [8].
Якщо надії малюка на радість шкільного життя справджуються, зміцнюється допитливість, виникає інтерес, який і є сильним мотивом учіння. Коли ж мотив, заради якого учень вчиться, змінюється, це принципово позначається і на усій його навчальній діяльності. У малюків, які вступають до школи, відмінності в підготовці разючі: один почав читати ще в 5 років, для іншого - книжка лише іграшка; один нетерпляче чекає першого вересня, а другий - як злякане пташеня, що потрапило в клітку. Як же орієнтуватися у цій різноманітності? Вдумливий учитель користується своїми безвідмовними інструментами - умінням спостерігати, створювати ситуації, що потребують саморегуляції поведінки дитини, спонукають до висловлювань, виявлення своїх почуттів [7; 132].
 
kristinaДата: П`ятниця, 09.11.2012, 14:20 | Повідомлення # 10
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 344
Репутація: 100
Статус: Offline

Продовження 1 повідомлення Вавілової Л.М.

Досвід, помножений на чуйне ставлення до дитини, робить багатьох учителів гарними діагностами, допомагає розібратися в мотивах, які характеризують дії тих чи інших дітей, бачити „зону найближчого розвитку", тобто „проектувати” особистість.
Психологічні дослідження Мухіної В.С., Проскури О.В. та ін. дають змогу виявити як сприятливі, так і несприятливі передумови формування в молодших школярів позитивних мотивів учіння. Серед сприятливих назвемо те, що в більшості дітей 6-9 років переважають:
позитивне ставлення до школи;
повна довіра до вчителя, навіть абсолютизація його як людини, що все знає і має велику владу;
готовність сприймати й наслідувати;
гостра потреба у нових враженнях;
природна допитливість.
Водночас відомо, що інтерес до навчання в дітей цього віку вкрай нестійкий, більшість із них не виявляє вольових зусиль до подолання навчальних труднощів. Чимало першокласників тривалий час цікавляться зовнішнім боком шкільного життя, їх хвилює лише новизна статусу школяра; багато дітей з готовністю беруть участь у наслідувальних діях, проте, коли треба щось робити самостійно, чекають підказки вчителя, нервують, тобто вони охоче працюють на уроці лише тоді, коли впевнені в успіху.
Завдання вчителя щодо забезпечення мотиваційного компонента учіння - створити для всіх дітей передумови виховання позитивних рис характеру, бажання і вміння навчатися.
У позитивному ставленні до навчання начебто задіяні дві найважливіші пружини навчальної мотивації - „хочу" і „треба". Вміле, гуманне використання цих засобів ефективне, але недостатнє, щоб сформувати в усіх молодших школярів стійкі пізнавальні інтереси, потреби, бажання самостійно мислити, зосереджено й цілеспрямовано працювати на уроці.
Як сонце потрібне всьому живому, так і розвитку мотивації учіння потрібні стимулююче середовище і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів. Тому загальні умови педагогічного стимулювання треба поєднувати із застосуванням різноманітних методичних прийомів, які прямо працюють на мотиваційний компонент уроку [10].
 
kristinaДата: П`ятниця, 09.11.2012, 14:21 | Повідомлення # 11
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 344
Репутація: 100
Статус: Offline

Продовження 2 повідомлення Вавілової Л.М.

Для формування повноцінної мотивації учіння молодших школярів особливо важливо забезпечити такі умови [7; 136]:
збагачувати зміст особистісно-орієнтованим цікавим матеріалом;
утверджувати справді гуманне ставлення до всіх учнів, бачити в дитині особистість;
задовольняти потреби в спілкуванні з учителем та однокласниками під час навчання;
збагачувати мислення інтелектуальними почуттями;
формувати допитливість і пізнавальний інтерес;
формувати адекватну самооцінку своїх можливостей;
утверджувати прагнення до саморозвитку, самовдосконалення;
використовувати різні способи педагогічної підтримки, прогнозувати ситуації, коли вона особливо потрібна дітям;
виховувати відповідальне ставлення до навчальної праці, зміцнювати почуття обов’язку.
Реалізація кожної з цих умов вимагає тривалої, узгодженої роботи вчителя, вихователя і батьків.
Відомо, що надзвичайно вагоме значення для розвитку особистості дитини мають мотиви встановлення і збереження позитивних взаємин із дорослими та іншими дітьми. Дитині потрібне хороше відношення з боку оточуючих. Потреба позитивних емоцій - одна з перших людських потреб. Тому бажання отримати схвалення, ласку дорослих і симпатію ровесників є одним з основних мотивів поведінки школяра. Таким чином, емоційно-позитивна установка на навчання в школі зумовлюється відносинами першокласника з дорослим, який є найбільш значущим у його шкільному житті, - вчителем.
Дитина ставиться до дорослих як до зразка поведінки і разом з тим претендує на визнання себе як окремої особистості. Завдяки цьому вона виконує нормативи поведінки - намагається правильно поводитися, прагне отримати нові знання, щоб дорослі були задоволені й знаннями і поведінкою.
Спостереження показують, що найбільший інтерес в учнів викликає поєднання матеріалу з очевидними явищами життя або, навпаки, з таємницями буття природи, людини, суспільства.
Іноді замість розгорнутої "пояснювальної мотивації" достатньо поставити перед учнями одне або кілька цікавих проблемних запитань, пов'язаних із досліджуваним матеріалом, заохочуючи учнів відмінними оцінками [2].
Окрім того, позитивного ставлення до навчання ми можемо досягти, використовуючи сучасні методи та технології навчання. Серед них, відомі та популярні зараз, інтерактивні технології, коли учні спілкуючись між собою та вчителем отримують набагато більше інформації, узагальнюють її, роблять висновки.
Також слід звернути увагу на зацікавлення учнів. Це можна зробити в різний спосіб: від використання простенької казки до застосування ТЗН та комп’ютера. Останній, на нашу думку, взагалі має величезні можливості у мотивуванні учнів до навчання, багато з яких ще не осмислені педагогами до кінця.
Отже, ефективність формування у молодших школярів емоційно-позитивного ставлення до навчальної діяльності залежить перш за все від зусиль учителя. Особистісно-орієнтований підхід вимагає педагога творчого, позитивно налаштованого на діяльність, люблячого дітей.
Таким чином, мотивація - це одна з найважливіших умов, що забезпечує успішне формування в учнів знань, слугує для них джерелом отримання нової інформації та осмислення її, розвитку мовлення та самостійного розуміння матеріалу.
 
оксаДата: Понеділок, 12.11.2012, 16:55 | Повідомлення # 12
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Ничеглод Оксана Володимирівна - вчитель початкових класів Шрамківської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Використання дидактичних ігор в навчально-виховному процесі у 1 класі.

Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю може бути успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів,озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри.
Упродовж життя людина грає ту чи іншу соціальну роль, що відведена їй у суспільстві. За життя людина програє близько ста ролей і до виконання кожної із них готується сама або її готує суспільство.
У дитячі роки є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Буденність життя може в них викликати захворювання. В грі діти і підлітки перевіряють сою силу і спритність, в них виникає бажання фантазувати, відкривати таємниці й прагнути чогось прекрасного. За вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога.
Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні проблеми, а ще спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здорове, радісне дитяче життя.
Потрапляючи до школи після дитячого садка, дитина зустрічається з іншим видом діяльності – навчанням. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку , й творчого пізнання життя.
В учнів шестирічного віку, як і в дошкільнят, переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно образний характер мислення, практичне ставлення до розв'язування завдань (спрямованість уваги на результат, а не на спосіб дії).
Зважаючи на ці риси шестирічних дітей, доцільно в роботі з ними на уроках з кожного предмета систематично застосовувати елементи гри у поєднанні з бесідою, елементами самостійної роботи, спостереженнями. Як показує практика, новий матеріал, викладений в ігровій формі, з наступним проведенням практичної роботи чи бесіди дають набагато кращі результати, ніж традиційна форма викладення матеріалу.
Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їх розвитку, сюжетно-рольову гру можна проводити з одним учнем, групою або учням всього класу. Сюжетно-рольові ігри організовують тоді, коли необхідно на практиці показати школярам, як правильно застосовувати знання.

Додано (12.11.2012, 16:48)
---------------------------------------------
Ничеглод Оксана Володимирівна - вчитель початкових класів Шрамківської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Використання дидактичних ігор в навчально-виховному процесі у 1 класі.

Продовження 1

У процесі проведення сюжетно-рольових ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального процесу. Навіть пасивні на уроках діти виявляють бажання виступити в будь-якій ролі. Сюжетно-рольові ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, виробляють в них життєву позицію, привчають до колективних форм роботи.
Дидактичні ігри широко використовуються як засіб навчання,виховання і розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливість ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості.
У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються. Використання на уроках дидактичних ігор та ігрових моментів робить навчальний процес цікавим, створює в дітей бадьорий творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв'язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес дітей до навчального предмета.
Дидактична гра на уроці – не самоціль, а засіб навчання і виховання. Сам термін «дидактична гра» підкреслює її педагогічну спрямованість та багатогранність застосування. А тому найсуттєвішими для вчителя є такі питання:
а) визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;
б) доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;
в) розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів;
г) вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвивального навчання;
ґ) передбачення способів стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення відстаючих.
Гра – одна з найважливіших сфер життєдіяльності дитини, разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання,що дає змогу повніше враховувати вікові особливості дітей, розвивати ініціативу, атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.

Додано (12.11.2012, 16:50)
---------------------------------------------
Яскравим прикладом ігрової позиції вчителя є діяльність А.С.Макаренка, який писав: « Є ще один важливий метод – гра… Треба зазначити, що між грою і роботою немає такої великої різниці, як дехто думає… В кожній гарній грі є насамперед робоче зусилля та зусилля думки… Дехто гадає, що робота відрізняється від гри тим, що в роботі є відповідальність, а в грі її немає. Це неправильно: у грі є така ж велика відповідальність, як і в роботі, - звичайно, у грі гарній, правильній…» (Макаренко А.С. Гра // Твори: В 7 т. – К., 1954. – Т. 4. – с.367-368).
А.С. Макаренко, запроваджуючи гру в життя колективу, створював життєрадісний, оптимістичний, мажорний тон і стиль, що сприяли подоланню труднощів, баченню перспективи.
Дидактична гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра. Все, що допомагає успішному виконанню ролі ( знання, вміння, навички ), має для учня особливе значення і якісно ним усвідомлюється.
Коли вчитель використовує елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має зважати на вік учнів, добирати ігри, які були б їм цікаві і зрозумілі.
Мета дидактичних ігор – формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями і навичками учень зможе лише тоді, коли він сам виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зуміє зацікавити учнів.
Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам'ятати, що процес створення гри містить ряд етапів:
а) вибір теми гри;
б) визначення мети й завдань гри;
в) підготовка і проведення гри ( повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).
Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:
а) ігри мають відповідати навчальній програмі;
б) ігровими завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

Додано (12.11.2012, 16:51)
---------------------------------------------
в) відповідність гри віковим особливостям учнів;
г) різноманітність ігор;
ґ) залучення до ігор учнів всього класу.
У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють всі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня і вміння користуватись ними.
Проте існують і обмеження для проведення дидактичних ігор:
1.Не варто організовувати навчальну гру, якщо учні недостатньо знають тему.
2.Недоцільно впроваджувати ігри на заліках та іспитах, якщо вони не використовувалися у процесі навчання.
3.Не слід застосовувати ігри з тих предметів і програмних тем, де вони не можуть дати позитивного ефекту.
Навчання грамоти дітей шестирічного віку на сьогодні є актуальною проблемою шкільного навчання. Її успішне вирішення залежить від кваліфікованого керівництва навчальним процесом, основою якого є знання особливостей читання, вікових та індивідуальних особливостей шестирічних першокласників. Тому дуже важливим є вибір методів навчання, провідним з яких стає дидактична гра як найприродніша і найпривабливіша діяльність для дітей цього віку.
Ігрові форми на уроках навчання грамоти – це найважливіший шлях залучення дітей до читання. Заглиблюючись у цікаві ігри зі словесним матеріалом, першокласники не помічають, як у них формується ряд дуже важливих навичок, які лежать в основі читання. Оволодівши ними, вони непомітно для себе, невимушено, легко і швидко навчаються читати.
У добукварний період уроки навчання грамоти мають загальномовний, навіть суто теоретичний зміст. У дітей формуються навички аналізувати предмети та явища, класифікувати їх за родовими і видовими ознаками, уміння ділити слова на склади, розрізняти кількість складів у слові, виділяти в них наголос, уміння послідовність звуків у слові, розрізняти голосні і приголосні ( тверді і м'які ) звуки за звучанням та артикуляцією, позначати їх умовними знаками, записувати складо-
Так чи ні
Вчитель зачитує речення. Якщо воно правдиве, учні піднімають зелену картку, якщо хибне – червону.
У зимку кури відлітають у теплі краї.
Подорожник – це корисна лікарська рослина.
На нашій яблуні виросло багато смачних шишок.
У сосновому лісі ми збирали моркву.
Сова вдень спить, а вночі шукає собі їжу.
Уважні долоньки
Вчитель називає слова – назви істот і неістот, учні мають «упіймати» , плескаючи у долоні, ті слова, які відповідають на питання хто?
Телеграф
Вчитель називає учню слово, а той має відстукати по парті стільки разів, скільки складі у цьому слові. Усі інші – «контролери» - перевіряють правильність виконання завдання. Пізніше учні можуть грати самостійно в парах, даючи завдання один одному.
Клас ділиться на команди ( за рядами). Кожній команді вчитель пропонує перше слово, а далі учні самостійно продовжують складати ланцюжок:миша-шапка - картина і т. д. На кожне правильне слово, яке називає команда,вчитель малює на дошці кільце ланцюжка. Якщо хтось помилиться або довго розмірковує, ланцюжок рветься. Перемагає команда, в якої він розірветься найменшу кількість разів.
Чарівна паличка
- Зла чаклунка зачарувала деякі предмети в нашому класі. Щоб їх роз чаклувати, потрібно правильно промовити всі звуки в назві цього предмета.
Вчитель торкається якогось предмета в класі паличкою, а учні хором або по одному називають послідовно всі звуки в назві цього предмета.
Впіймай звук
- На початку слів «заховалися» неслухняні звуки. Спробуйте дізнатися, який саме звук «заховався», твердий чи м'який.
Вчитель називає слова: лялька листя, сонце, сіно, ніс, носоріг, тінь, тин тощо, а учні визначають, який звук на початку слова і піднімають відповідні фішки.
Шифрувальники
- Зараз кожний з вас стане шифрувальником і спробує зашифрувати слова за допомогою фішок.
На партах дітей розміщені предметні малюнки і фішки. Один учень кладе малюнок на парту, інший називає його та викладає за допомогою фішок звукову модель. Потім учні міняються ролями. Під час гри вчитель ходить між рядами та контролює правильність виконання завдання.

У букварний період діти вивчають букви на позначення голосних і приголосних звуків, прийоми читання з орієнтуванням на голосні,

Додано (12.11.2012, 16:55)
---------------------------------------------
ознайомлюються з літерами я, ю, є, ї,апострофом, розділовими знаками. Дидактичні і
Дидактичні ігри, розроблені для цього періоду, можна застосовувати під час вивчення будь-якої літери, змінюючи лише лексичний матеріал.
Овочі
Восени люди завжди збирають урожай. Ми з вами сьогодні теж будемо збирати урожай, але незвичайний: він складатиметься із назв овочів.
Малюнки із зображенням овочів розміщені по всьому класу. Вчитель дає завдання, а учні (або група) підбігають до того малюнка, який відповідають йому.
Знайдіть овоч, назва якого:
- починається з голосного звука;
- починається з приголосного звука;
- починається з приголосного твердого ( м'якого);
- містить звук [а] ( о, у, і, м, в, к) і т.д.
Оскільки гра рухлива, то її краще використовувати наприкінці уроку після етапу підбиття підсумку.
Хто у слові командир
У словах « керують» букви, які позначають голосні звуки, адже скільки голосних, стільки і складів. Спробуємо відшукати командирів у кожному слові.
Вчитель називає слова, а діти піднімають картки із буквами, що позначають голосні, які є в цьому слові. Наприклад, риба и, а; кіт – і.
Змійка
Ваша команда має прослизнути між складами, мов змійка між камінцями.
Клас ділиться на команди ( за варіантами). Члени кожної команди по черзі читають по одному слову (складу). Перемагає та команда, яка жодного разу не помилиться.
М'ячик
До нас закотився м'ячик. Той, до кого він потрапляє, має навчити слова, у якому є звук …
Вчитель дає першому учневі м'яч, той називає слово з виучуваним звуком і передає м'яч наступному, який теж називає слово, і т. д.
Швидко шукай слово
Деякі слова в тексті заблукали. Будь ласка, допоможіть їх знайти. Вчитель називає слово, а учні мають швидко знайти його в тексті та прочитати разом із наступним словом. Перемагає той, хто першим знайде найбільше слів.
У після букварний період відбувається закріплення та вдосконалення навичок читання. Учні вчаться працювати з текстами, виробляють правильну інтонацію читання. В післябукварний період доцільно застосовувати такі ігри:
Впіймай помилку
В нашому букварику щойно заховалися помилки. Я читатиму текст, а ви спробуйте ці помилки впіймати.
Вчитель читає текст із букваря, навмисно змінюючи якісь слова. Учні уважно стежать за читанням вчителя та текстом і, помітивши помилку, зупиняють його та виправляють. Перемагає той, хто найбільше «впіймає» помилок.
Розвідники
Зараз ви станете розвідниками і шукатимете потрібні слова на чужій території.
Вчитель ділить клас на три команди. Перша команда шукає всі слова, що означають назви предметів, друга – слова – назви дій, третя – назви ознак предметів. Потім команди зачитують, що вони знайшли.
Засвоєння математики супроводжується значним розумовим напруженням учнів. Запобігання їхньому перевтомленню існує чимало різноманітних методів і прийомів. Традиційною і загальновизнаною є гра. Дидактичне призначення математичних ігор різноманітне. Це й ознайомлення школярів з новим матеріалом, його закріплення, повторення раніше набутих знань, обчислювальних умінь і навичок. Це такі широко відомі ігри, як «Естафета», «Футбол», «Забий гол», «Хто швидше?», «Назви «сусідів», «Назви число», «Кращий обчислювач», «Плутанка» та ін.
Розвитку кмітливості, творчої уяви, логічного мислення, активності учнів сприяють віршовані задачі.
Скільки фарб тут – не скажу,
Відгадай, не покажу.
Якщо три до них додать,
От тоді їх буде п'ять.
Під час використання на уроках математики ігрового методу навчання необхідно дотримуватись таких вимог:
- ігрове завдання повинно за змістом збігатися з навчальним, тобто ігровою має бути лише форма його постановки;

Додано (12.11.2012, 16:55)
---------------------------------------------
- математичний зміст гри має бути посильним для кожної дитини, оскільки гра буде цікавою тоді, коли в ній братимуть участь усі діти;
- підсумок гри має бути чітким і справедливим.
Готуючись до проведення ігор вчитель має продумати:
- які математичні вміння і навички вони повинні формувати у дітей;
- які виховні завдання вони мають реалізовувати (виховання вольових якостей, почуття довіри, взаємодопомоги, дружби, уміння підкорювати свої власні інтереси інтересам учнів класу);
- який матеріал краще використовувати для гри;
- як за мінімально короткий час ознайомити дітей з правилами гри;
- чітко визначити час проведення гри та організацію її проведення (змагання між окремими дітьми, командами-групами класу, активна участь всіх дітей);
- можливу зміну правил гри у разі необхідності активізації всіх дітей;
- підбиття підсумків гри.
Враховуючи особливості розвитку дітей шестирічного віку та основні питання математики в 1 класі слід застосовувати такі дидактичні ігри:

Наведи порядок
Якийсь бешкетник переплутав усі малюнки, допоможіть правильно їх розкласти.
Діти в парах біля дошки упорядковують картки: стрічки – від найдовшої до найкоротшої, книги – від най товщої до найтоншої, будинки – від найвищого до найнижчого. Потім увесь клас перевіряє правильність виконання завдання.
Ведмедик рахує
Ведмедик-школяр вчиться рахувати, але не знає цифр. Лічіть, скільки дятлик стукне по дереву і показуйте відповідну цифру.
Вчитель стукає по парті, учні рахують і піднімають відповідну цифру.
Вітерець
Вітерець грався у нас у класі і преплутав усі числа, допоможіть йому повернути їх на свої місця.
Учні за командою вчителя починають розташовувати розташовувати числа від найменшого до найбільшого, або від найбільшого до найменшого.
Йдемо в ліс по гриби
Учні «збирають» гриби. На набірному полотні вчитель виставляє гриби, учні рахують їх кількість та кладуть у кошик картку з відповідним числом, потім вчитель виставляє іншу кількість грибів. Для підбиття підсумків учитель записує на дошці усі числа, які повинні бути у кошиках учнів.
Варіант: На кошиках зображені числа – відповіді. На грибочках – приклади. Діти вибирають ті грибочки, приклади на яких підходять до їхніх відповідей.
Телефон
Зараз я вам продиктую дуже важливий номер телефону, а ви для мене його запишете.
Учитель називає числа, а учні записують їх як телефонний номер. Потім вчитель показує картку, а учні перевіряють правильність виконання.
Їжачок-рахівничок
До нас в гості прийшов їжачок, який дуже любить математику. Той, у кого він опиниться на парті, повинен бути розв'язати приклад.
Вчитель вмикає музику, і поки вона грає, діти передають один одному їжачка. Вчитель вимикає музику: той, у кого залишився їжачок, обчислює заданий вчителем приклад, решта учнів перевіряють правильність розв'язання.
Гра дає можливість вчителеві можливість тактовно і непомітно допомогти слабшому учневі, для якого він добирає завдання простіші – у грі цього ніхто не помітить. Завдяки цьому діти, що відчувають труднощі в навчанні, поступово засвоюють навчальний матеріал. Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й у плані підготовки до різних сфер життя. Гра для дитини, особливо в молодшому шкільному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. Саме через гру дитина швидше знайомитися з правилами та нормами спілкування з оточенням, із світом природи, з людьми, швидше опановує навички і звички культурної поведінки.

 
Форум » Інтернет-семінари » Інтернет-семінар для вчителів 1-их класів » Інтернет-семінар для учителів перших класів
Сторінка 1 з 11
Пошук: